Приймаємо замовлення на бджоломатки карпатської породи Вучківського типу на 2024 рік
Вибір для вашої пасіки
Карпатська порода бджіл походить від темної європейської бджоли, як і більшість бджолиних порід. Але більш точний її родовід вченим поки не вдалося встановити. Є думка, що карпатка є усереднений варіант двох дуже відомих порід: карніки і української степової бджоли. У всякому разі, таке враження складається в процесі спостереження за їх поведінкою. Можливо, що дана версія і є істинною. В її користь говорить також проміжне географічне розташування місцеперебування карпатки, яке охоплює територію між ареалами існування карніки і бджіл української степової породи.
Довгий час про існування карпатської бджоли за межами зони її природного поширення було мало що відомо, і тільки на початку ХХ століття вона стала набирати популярність в Чехословаччині, частиною якої тоді був Карпатський регіон. Приєднання Закарпаття до України (1945 г.) сприяло подальшому просуванню карпатки на схід. У шістдесятих роках минулого століття почалася активна племінна робота з карпатською породою. Ці бджоли привернули увагу багатьох селекційних бджільницьких центрів, розташованих в різних кліматичних зонах радянських республік, включаючи Кавказ, Середню Азію, Сибір тощо. В результаті селекції були виведені кілька внутрішньопородних типів карпатки.
Різновид карпатських бджіл
Найперший і найбільш відомий серед них тип – Вучківський. Практично одночасно з Вучківський був створений тип Говерла. Трохи пізніше виведені бджоли Рахівського типу. Найбільш пізні, що сформувалися відносно недавно – Майкопский тип карпатки (1996 – 2008 рр.) і Синевір (2008 – 2011 рр.). Між собою вони схожі, але відрізняються деталями будови і поведінкою, які не мають принципового значення для рядового пасічника в їх практичному використанні. Наприклад, у Майкопського типу з’явилася жовтизна тергитів, тоді як у інших типів вона відсутня. Забарвлення бджіл Рахівського типу має сріблястий відтінок, а бджолиним маткам Вучківський типу найчастіше притаманний вишневий колір.